Історія та мета діяльності

Служба спеціального контролю створювалась у 50-х роках ХХ ст. з метою отримання даних про випробування та розвиток ядерної зброї. За подальші сорок років існування вона стала потужною системою спостереження, яка включала в себе десятки об‘єктів, що були розташовані по території всього Радянського Союзу. До складу  Служби входили засоби підземного, наземного, морського, повітряного базування, розроблялись відповідні космічні системи.

На початку 90-х років Україна успадкувала три військові частини, які були розміщені у Київській, Хмельницькій та Одеській  областях. З метою оперативного керівництва та забезпечення функціонування цих частин було сформовано  12 Центр спеціального контролю.

У зв‘язку з тим, що окремі пункти спостереження не можуть виконувати завдання виявлення автономно, виникла складна проблема організації комплексної обробки інформації. Раніше вона проводилась оперативно-координаційним центром у Москві, тому прийшлось починати майже «з нуля».

У 1997 році підрозділи спеціального контролю були передані до сфери управління Національного космічного агентства України, що стало потужним імпульсом для їх розвитку. Рішенням  Уряду на НКАУ було покладене завдання по керівництву та контролю за реалізацією “Програми функціонування і розвитку національної системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах”.

На фондах військових частин були утворені  Головний центр спеціального контролю, Західний, Північний та Південний регіональні центри, які в подальшому стали структурними підрозділами ГЦСК.

Важливим фактором розвитку стало включення комплексу сейсмічного групування ГЦСК(станція PS-45) до Договору про всеосяжну заборону випробувань ядерної зброї.

НКАУ було уповноважене представляти інтереси  України в Організації Договору.  У 2000 році було ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Підготовчою комісією Організації Договору  щодо експлуатації та обслуговування сейсмічної станції PS-45.

Участь у національних та міжнародних програмах обумовила можливість технічного переоснащення та модернізації, підвищення рівня кваліфікації її персоналу.

• за дотриманням міжнародних договорів та угод щодо обмеження та заборони випробувань ядерної зброї та проведення ядерних вибухів в мирних цілях;
• за сейсмічною обстановкою та іншими геофізичними явищами на території України, а також на всій території Земної кулі;
• за геофізичною обстановкою в пунктах дислокації підрозділів центру.

До складу ГЦСК входять периферійні  та автономні сейсмічні пункти, групи регіональних спостережень та комплекс сейсмічного групування. Датчики у більшості з них встановлені на корінних породах у спеціальних шахтах та свердловинах глибиною від 30 до 100 м. Спостереження у ГЦСК проводяться за допомогою радіотехнічного, сейсмічного, акустичного, магнітного та аерозольного методів. Результати спостережень та їх аналіз викликають зацікавленість багатьох наукових установ, з якими організована тісна взаємодія.

Інформація про зареєстровані геофізичні явища у формалізованому вигляді надходить на пункт управління де здійснюється її повна обробка і приймається рішення про координати і параметри джерела явища та його можливі наслідки.

Доповіді про ядерні вибухи, потужні землетруси на території України та Земної кулі, викиди радіоактивних речовин, подаються у центральні органи державної влади, зацікавлені відомства та установи. Рішенням Генеральної Асамблеї Європейського Середземноморського Сейсмологічного центру ГЦСК прийнятий повноважним членом цієї організації.

Метою діяльності ГЦСК є:

• виконання заходів Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України та інших державних цільових науково-технічних програм, у тому числі в інтересах національної безпеки та оборони;
• виконання міжнародних зобов’язань України по контролю за дотриманням договорів про заборону ядерних випробувань;
• контроль за сейсмічною, радіаційною обстановкою та геофізичними явищами, що реєструються засобами ГЦСК;
• оперативне та достовірне забезпечення інформацією центральних органів державної влади, що здійснюють повноваження у сфері національної безпеки i оборони та інших зацікавлених міністерств та відомств.